Re: цензії

29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою
27.01.2025|Марія Назар, м.Тернопіль
Ключик до трансформації сердець
Моя калинова сопілка...
23.01.2025|Ігор Чорний
Жертва не винна
20.01.2025|Олександра Салій
Пароль: Маньо
16.01.2025|Ігор Чорний
Бориславу не до сміху
09.01.2025|Богдан Смоляк
Подвижництво, задокументоване серцем
07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Володимир Полєк – жива енциклопедія
03.01.2025|Віктор Вербич
Обітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
02.01.2025|Галина Максимів, письменниця
Про вибір ким бути: ножицями чи папером
Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

28.08.2018|11:17|Сніжана Герасимчук

Книжковий десерт із Провансу від Ніни Джордж

Джордж Н. Маленька паризька книгарня / Ніна Джордж; переклад із англійської Ольги Захарченко. – К.: Наш Формат, 2016. – 352 с.

 

В одній із моїх мандрівок мене супроводжувала «Маленька паризька книгарня» – книга, яка проймає до кісток. Якби я не прочитала її, то ніколи б і не уявила, що можна так трепетно, так піднесено зобразити одне кохання на трьох.

Тема «любовного трикутника» вічна, але невдячна. Часто письменники, намагаючись відтворити складні сплетіння доль, бредуть манівцями, не в змозі віднайти потрібні слова для зображення всієї сили, глибини та трагічності таких стосунків, щоб вони не видалися читачеві банальними, вульгарними або смішними... Але це не про Ніну Джордж і її роман «Маленька паризька книгарня»!

Із перших сторінок твору мене захоплювали філософські роздуми про силу книг, їхній цілющий уплив на душі людей. І водночас із перших сторінок твору мене захоплювала й історія кохання, яке час і відстань не в силах притлумити. Я не хотіла вірити в існування таких почуттів, адже мій скепсис повсякчас нашіптував мені, що таке самозречення заради любові та в його ім’я жінки, яку один чоловік змушений ділити з іншим, не можливе, йому немає місця у цьому до болю паскудному світі, де так легко і швидко можна замінити одне іншим. Але Ніна Джордж не залишила шансів моїй зневірі.

«Маленька паризька книгарня» – твір виняткової краси. Ця книга про любов, книги та… їжу. Читаючи її, ви розбурхаєте в собі читацький голод і той голод, який не тітка. Саме тому іноді ваш шлунок вимагатиме чогось екстраординарного, скажімо, чогось такого, що мало би лавандовий смак. Читаючи її, вам захочеться відчути на собі силу почуттів, не підвладну ніяким стихіям... Нехай навіть і алогічних, які існують поза причиново-наслідковими зв’язками...



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.01.2025|22:46
Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
22.01.2025|11:18
Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
22.01.2025|11:16
«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
22.01.2025|09:24
«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
20.01.2025|10:41
Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
17.01.2025|11:04
Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
15.01.2025|10:48
FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
12.01.2025|20:21
Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
12.01.2025|08:23
«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
11.01.2025|21:35
«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові


Партнери